Мої дорогі діти: нехай Ісус береже моїх доньок та синів!
Щойно завершився позачерговий генеральний конгрес, і мені хотілося написати ці рядки, щоб ще раз подякувати вам за ваші молитви. Це були дні, коли ми просили особливої допомоги Святого Духа. Ми ще раз переконалися у міцності синівського і братерського зв’язку, який нас об’єднує, а також у любові до Церкви і Святого Отця. В той же час завдяки спільним сімейним зустрічам, нам легко було дякувати Богові за таку велику кількість ініціатив євангелізації та служіння душ по всьому світу. Разом з людьми із багатьох країн, що прибули до Риму, це було так природньо зберігати присутність всього Opus Dei, всіх помічників і друзів, молитися один за одного, і особливо за тих, хто мешкає в країнах, що зруйновані війною, або різними формами бідності і нужденності.
Протягом останніх днів ваші сестри та браття, які брали участь у конгресі, мали змогу ретельно опрацювати пропозиції, які надійшли з усіх регіонів. Зараз готується проект поправок до Статуту, які відповідатимуть на папський заклик в motu proprio «Ad charisma tuendum» і які будуть відправлені до Святого Престолу найближчими місяцями.
Як я вже згадував у своєму попередньому посланні, пропозиції, що не відповідають предмету, заданому Святим Престолом, можна вивчати протягом наступних робочих тижнів і під час підготовки до наступного чергового генерального конгресу, який буде проведений в 2025 році. На відмінну від інших конгресів, на яких встановлюються деякі апостольські пріоритети, єдиною метою у цьому випадку була підготовка вищезгаданих пропозицій. Тому остаточний результат праці буде відомий лише після вивчення його Святим Престолом, за яким залишається останнє слово.
Під час роботи в ці дні ми керувалися двома фундаментальними критеріями: вірність харизмі, яку святий Хосемарія отримав 2 жовтня 1928 року, та синівська вірність волі, яку висказав Святий Отець. Як і просив Папа у motu proprio, була зроблена спроба чіткіше висловити харизматичний вимір справи (cf. Ad charisma tuendum, no. 4), який втілюється в життя і реалізується в спілкуванні з помісними Церквами і єпископами, які їх опікують. Прелатура Opus Dei – це сім’я, яка скріпляється узами батьківства, синівства і братерства.
Ці дні Конгресу були пройняті атмосферою спокою, гарного настрою та активної участі всіх присутніх. Кожен мав змогу вільно висловитися, як у робочих групах, так і на пленарних засіданнях. Крім того, мені хотілося б підкреслити, що при вивченні пропозицій відчувалося глибоке порозуміння між людьми різного походження, освіти та культури. Це було красномовним проявом єдності у «дарі Духа, отриманого святим Хосемарією» (Ad charisma tuendum, вступ).
З радістю Великодня і любов'ю вас благословляє ваш Отець
Рим, 17 квітня 2023 рік