Що я можу робити для досягнення миру?

«Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться» (Нагірна проповідь Ісуса: Мт 5, 1-12).

Тексти св. Хосемарії
Opus Dei - Що я можу робити для досягнення миру?

Місія християн

Господь бажає, щоб Його діти на всіх чесних земних стежках сіяли зерна порозуміння, прощення, співжиття, любові та миру.

І ти, що ти для цього робиш? («Кузня», 373).

Завдання християнина: розчиняти зло у великій кількості добра. Я не маю на увазі ні підбурювання неґативних кампаній, ні те, щоб бути противником будь-яких починань. Навпаки, йдеться про те, щоб жити позитивно, бути сповненими оптимізму, молодості, радості та миру, дивитися з розумінням на всіх: тих, хто іде за Христом, і тих, хто полишив Його або ще не пізнав. Але розуміння – це не відчуженість або байдужість, це – активна діяльність («Борозна», 864).

Твоє життя, твоя праця не повинні бути заперечливою справою – «проти всіх і проти всього». Вони є і мають бути позитивним ствердженням, оптимізмом, молодістю, радістю та миром («Кузня», 103).

Коли я кажу тобі про надання «гарного прикладу», я також вказую на те, що ти маєш уміти розуміти й пробачати, маєш наповнити світ миром і любов’ю («Кузня», 560).

Усі ті..., хто бачать ворогів у своїх братах, своєю поведінкою заперечують християнське віровчення («Борозна», 869).

В аґресивній суперечці, яка принижує співрозмовника, дуже рідко вирішуються проблеми. І однозначно, ніколи не досягається з’ясування правди, якщо серед тих, хто доводить свою рацію, є фанатик («Борозна», 870).

З Божою благодаттю

Видимою характеристикою Божого чоловіка чи Божої жінки є мир у душі: має «мир» і передає «мир» людям, з якими спілкується («Кузня», 649).

Ми, християни, маємо йти усіма земними шляхами й сіяти радість та мир сказаним словом і виконаною роботою.

Мир, правда, єдність, справедливість. Надзвичайно важким видається деколи подолання труднощів, які стоять на перешкоді людського співіснування. І попри те, ми, християни, покликані здійснити це велике диво братської любові: з Божою благодаттю досягнути того, аби люди ставилися одне до одного по-християнськи, несучи тягарі одне одного, живучи в заповіді любові, що є вершиною досконалості й сутністю закону («Христос проходить поруч», 157).

Завдяки переможній любові Христа, ми, християни, маємо йти усіма земними шляхами й сіяти радість та мир сказаним словом і виконаною роботою. Ми повинні боротися: боротися за мир – проти зла, проти несправедливості, проти гріха, таким чином, проголошуючи, що актуальний стан людини не є остаточним і що Божа любов, виявлена в Серці Христа, досягне свого славного духовного тріумфу серед людей («Христос проходить поруч», 168).

На Святій Месі цієї неділі в безкровному відновленні кривавої жертви на Голгофі Ісус віддасть себе – Священик і Жертва – за гріхи світу. Не залишмо Його одного! Нехай спалахне в нашому серці сильне бажання бути поруч із Ним, поруч із Хрестом, нехай зростає наше благання до Отця, Бога милосердного, щоб Він повернув мир світові, мир Церкві, мир сумлінням. Якщо ми житимемо таким чином, то знайдемо поруч із Хрестом Пресвяту Матір, Матір Божу і нашу Матір. З її благословенним супроводом прийдемо до Ісуса і через Нього – до Отця у Святому Дусі («Христос проходить поруч», 168).

«Мир, мир!» – кажеш мені. Мир існує для людей доброї волі («Шлях», 759).

Як же ти хочеш мати мир, якщо ти зволікаєш щодо благодаті – через ці твої пристрасті, які навіть не намагаєшся опанувати?

Небо підштовхує тебе вгору, а ти – тільки не виправдовуй себе – донизу... – І так можеш розірватись («Борозна», 851).

Зворушити Серце Христа

Згадайте сцену, яку нам розповідає святий Лука, коли Христос проходив неподалік міста Наїн. Ісус бачить страждання людей, з якими випадково зустрівся. Він міг пройти повз або зачекати, поки Його покличуть на допомогу, попросять. Але Він не відвертається, не зволікає. Бере на себе ініціативу, зворушений горем вдови, яка втратила єдиного свого сина. (...)

Господь не примушує себе зробити це. Він відчуває страждання жінки й не може не втішити її. Насправді Він наблизився до неї і каже: «Не плач!». Ніби хоче дати їй зрозуміти: «я не в змозі бачити тебе в сльозах, адже я прийшов принести на землю мир і радість». Потім Він звершує чудо – вияв всемогутності Помазанника Божого. Але спочатку мало місце зворушення Його душі, видимий прояв ніжності Серця Христа-Людини («Христос проходить поруч», 166).

Християнин, що живе в єдності з Серцем Ісуса не може мати інших цілей, окрім миру в суспільстві, миру в Церкві, миру у власній душі

Християнин, що живе в єдності з Серцем Ісуса не може мати інших цілей, окрім миру в суспільстві, миру в Церкві, миру у власній душі. Божий мир запанує, коли прийде до нас Його царство («Христос проходить поруч», 170).

Як Христос, ідучи дорогами Палестини, робив добро, так і ви на всіх людських шляхах у родині, громадянському суспільстві, щоденних професійних справах, у культурі й відпочинку маєте робити великий засів миру («Христос проходить поруч», 166).

Насильник завжди програє, навіть якщо й виграє першу битву..., тому що врешті-решт він залишається оточений своєю самотністю і нерозумінням («Борозна, 867).