Повідомлення від Прелата (7 липня 2017)

Нести усім їм Єванґеліє в його первісній чистоті та сяючій новизні, з вірністю та сміливістю.

Коли я молився у Фатимі з усіма вами, я переглядав у присутності нашої Небесної Матері ті виклики, одночасно складні та захоплюючі, які ставить нам сьогоднішній світ. Що чекає сьогодні Господь від нас, християн? Щоб ми вийшли назустріч інтересам та потребам людей, аби нести усім їм Єванґеліє в його первісній чистоті та сяючій новизні. Дві сцени ловлі риби біля Тіберійського моря, в яких відображено плавання християн протягом історії, вказують координати цього завдання: енерґійне запрошення Вчителя бути відважними – «випливати на глибину» (Лк 5, 4) – і вигук улюбленого учня «це – Господь!», що свідчить про уважну та ніжну вірність, яка дозволяє розпізнати Ісуса.

Виплисти на глибину моря не означає пристосувати послання чи духовність до сучасних кон’юнктур, тому що Єванґеліє вже має в собі самому здатність просвітити всі ситуації. Тут ідеться швидше про заклик, звернений до кожного з нас, з допомогою своїх духовних та інтелектуальних можливостей, професійної компетентності та життєвого досвіду, а також з нашими обмеженнями та недоліками докласти зусиль і знайти способи, аби співдіяти більше та краще у величному завданні – піднести Христа на вершину всієї людської діяльності. Для цього необхідно глибоко зрозуміти час, в якому ми живемо, динамічні процеси, які його перетинають, характерні йому потенції, обмеження й деколи серйозні несправедливості, від яких він потерпає. І, перш за все, необхідним є наш особистий зв’язок з Ісусом, у молитві й таїнствах. Таким чином, ми зможемо бути відкритими на дію Святого Духа, щоб із любов’ю достукатися в двері сердець наших сучасників.