Подорож Прелата до Перу

В липні Прелат Opus Dei Хав'єр Ечеваррія здійснив пастирську подорож до Перу, де мав численні зустрічі з різними людьми (відео 09’10’’).

Від Прелата

- Як мер міста Каньєте, від імені усіх мешканців хочу привітати поважного гостя і вручити йому ключі від міста.

- Ваша любов, за яку я дякую вам від усього серця, є любов'ю, побожністю та молитвою до святого священика, який знав, як любити весь світ, і залишив своє серце в Каньєте і Яйос. Як він молився за вас! Як ви любите його тут на землі! І як він молиться за кожного з вас там на Небі!

- У Вальєгранде мене навчили, що своєю роботою я кожного дня проявляю любов до Бога. Отче, моє питання: що я повинен робити, щоб більше людей поважали таке ставлення до праці і розуміли ,що вони можуть зростати професійно, приділяючи увагу незначним деталям?

Дуже добре, я рад це чути, хай благословить тебе Бог! Ти, з твоєю любов'ю до Бога, є свідченням того, що св. Хосемарія повторював протягом всього життя: немає неважливих професій. 

Всім тут присутнім я кажу: будьте близько Господа, як тільки можете. Поширення любові до Євхаристії є любов'ю до Вікарія Христа на землі. Не забувайте кожного дня молитися за Папу. Сьогодні також можемо сказати: “Господи, допоможи Папі!”, і це вже є молитвою, такою легкою для нас. Допоможіть йому, адже він любить вас усім серцем.

- Ви були так близькі до св. Хосемарії, чи можете нам розповісти чого він очікував від випускників університету?

Він очікував що ви, жінки й чоловіки, стане християнами, зробленими з єдиного каменю,

що ви, вступивши до цього Університету задля професійної освіти, навчитеся тому, що немає жодних протиріч між розумом та вірою, між наукою та вірою, і що віра повинна формувати все наше життя.

Нехай благословить вас Бог, в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Перуанки й перуанці, я щиро люблю вас! Щиро люблю вас, тих хто несе хрест. Несе з любов'ю до Бога, який ніколи вас не покине. І якщо одного разу ми припустимося помилки, ми можемо повернутися до Нього, у Сповіді — таїнстві Покаяння й Примирення. Здійснюймо апостольство Покаяння, апостольство життя в ньому.

- Отче, мене звати Герман. Я працював в Університеті П'юра 20 років, і з березня працюю в кампусі в Лімі. Я дуже полюбляю читати і тому я так часто відвідував центральну бібліотеку університету, що в результаті закохався у бібліотекарку...

- Бачиш, які шляхи в Господа!

- ... яка також є Вашою дочкою, і ми одружилися. В нас семеро чудових дітей. Останнього, найулюбленішого, звати Хоакін. Коли він народився, лікар сказав, що в нього синдром Дауна, а також деякі прояви аутизму. Крім того, ми працюємо через день, щоб доглядати його, але іноді він нас знесилює своїми витівками. Насправді, хоча ми дуже любимо його, він завдає нам багато клопоту. Отче, він один, як троє дітей! Отче, як нам побачити руку Божу в нашому сині і що нам сказати нашим дітям, щоб вони були терпеливими до свого брата і любили його? Інколи я і моя дружина Аві уявляємо собі, що Хоакін одужав, і розуміємо, що в цей час ми роздумуємо вже про інше життя, на Небесах. Ми всі дуже вас любимо, Отче.

- Дякую вам, тому що ви дали нам свідчення справжніх християнських почуттів, справжніх батьківських і материнських почуттів. Я аплодую вам. Говоріть дітям терпеливо, що Господь зробив їх нормальними дітьми, для того щоб вони більше любили свого брата, що Господь дав їм те, чого не має їх брат, щоб вони могли служити йому. Щоб вони зростали сильними, добрими і готовими до служіння. Не сумнівайтесь, ні ти, ні твоя дружина, що ця дитина є справжнім благословенням. Ти, твоя дружина Аві і ваші діти маєте дивитися на нього як на дар Бога вам, щоб ви жили християнським життям і таким чином моглидати вашому сину те, чого він потребує. Любіть його, адже ми всі також нужденні. Я радію з того, як ви своєю любов'ю спонукаєте людей не поводитись егоїстично, не замикатися в самих собі. Також я раджу тобі, коли вже ти одружився на бібліотекарці, кожного разу при виді книги думати: “Як чудово! Ось завдяки чому я знайшов свою другу половину!”

- З радістю благословляю вас, і прошу вас бути жінками й чоловіками сповненими християнської віри, тому що християни — це жінки й чоловіки, що мають радість в Бозі. А якщо ми загубимо цю радість, повернімося до неї через Пресвяту Діву, чиє свято ми обходимо сьогодні. Нехай Господь перебуває у вас на устах, в вашому серці, в вашій радості...в ваших родинах!

- Хай зростає ваша любов і продовжується ваша апостольська праця. В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Дякую всім вам!