Перший лист Прелата (31 січня 2017)

Перше послання Монс. Фернандо Окаріса вірним Opus Dei. В листі Прелат згадує пережиті моменти з 23 січня, дякує за молитви та згадує Монс. Хав’єра Ечеваррію.

Пастирські послання

Любі, нехай Ісус береже моїх дочок та синів!

Зрозумієте те почуття, з яким я пишу вам, вперше називаючи вас моїми дочками та синами. Вже з самого вечора понеділка 23 січня ваші сестри й брати в Римі почали називати мене Отцем. Робили це з такою природністю та спонтанністю, які дивували мене і зворушували. Я ж зволікав майже тиждень, аби відважитись називати їх моїми дочками та синами: відчуваю себе збентеженим і водночас дякую за цю відважну і просту вірність. Всі ми брати і сестри у Христі, і разом з тим тепер я є Отцем цієї безлічі вірних, з яких складається Opus Dei в усьому світі: величезної кількості мирян, чоловіків і жінок з найрізноманітніших сфер діяльності, багатьох священиків, одних – інкардинованих у прелатуру, інших –розміщених у найрізноманітніших дієцезіях світу, де вони підпорядковуються відповідному єпископу, але також виступають частиною цієї маленької сім'ї, об'єднаної в служінні Церкві.

Цими днями мені спадали на думку слова святого Павла до коринтян, які наголошують на тому, що покликання Бога завжди нас випереджає, Він не зосереджується на нашій незначності і слабкості (1 Кор 1, 27). Я дякую Богові за спокій, який Він мені дарує і який неможливо пояснити інакше, як тільки вашою молитвою і близькістю. Я прошу – і просіть зі мною – Пресвяту Діву Марію, щоб ми завжди були єдині, в єдності, яку нам дарує Святий Дух, безкінечна Любов.

Постійним є спогад про отця Хав’єра – другого наступника святого Хосемарії. І це не є лише думкою про минуле; це належить до історії Божого милосердя: вони завжди залишаються живими в Церкві. Згадувати отця Хав’єра – означає одразу звертати погляд на святого Хосемарію і блаженного Альваро. Згадувати з глибокою вдячністю людину, котра віддала своє життя, аби робити Справу як гарний син двох святих, і котрий зараз продовжує нам допомагати з Неба.

«Кожне покоління християн має відкупити, освятити свій час – і для цього необхідно зрозуміти і розділити прагнення інших людей, рівних нам, аби дати їм пізнати, завдяки дару мов, як вони мають відповісти на дію Святого Духа – Того, Хто постійно наділяє багатствами Божого Серця. І нам, християнам, належить проголошувати цими днями в цьому світі, в якому ми живемо, старе і нове послання Євангелія» («Христос проходить поруч», 132). Дочки мої і сини, ми маємо кожного дня, втілювати ці апостольські прагнення нашого Засновника, зробити своїм його девіз: «Omnes cum Petro ad Iesum per Mariam».

З усією любов'ю вас благословляє

ваш Отець

Фернандо