14 лютого: Справа є від Бога

14 лютого святий Хосемарія глибше зрозумів, що Бог кликав жінок та священиків бути і робити Opus Dei.

Вчення св. Хосемарії
Opus Dei - 14 лютого: Справа є від Бога

Сила довіри: святий Хосемарія і місія жінки

Теолог Ютта Бурграф, професор Наваррського Університету, в 2002 році виступила з конференцією, в якій йшлося про вклад святого Хосемарії у визнанні місії, яку виконують жінки у суспільстві.

«Яке “уявлення про жінку” мав святий Хосемарія? – запитувала себе Бурграф – цей простий і завжди усміхнений священик, якого більшість із нас знає з фотографій, був піонером у просуванні гідності та емансипації жінок в усьому світі».

Беручи за основу тексти священика, професор Бурграф прочитала доклад перед 300 особами, в якому виклала деякі із своїх роздумів про рівноцінність статей, велич кожної персони, професіний розвтиток жінки, цінність домашніх занять, культуру довіри, християнське звільнення тощо.

«Не феміністична революція переконала цього іспанського священика у рівноцінності статей – заявляє Бурграф, – так як святий Хосемарія мав відкритий розум, живу та глибоку віру, з молодого віку Він розумів, що жінка і чоловік мають однакову гідність. Обоє є розумними і вільними, обом було довірено спільне завдання – догляд за землею, і обоє мають остаточні, виключні і безпосередні стосунки з Богом. «Жоден не є більшим за іншого, жоден! – він часто повторював – я хочу лише допомогти на шляху духовності, свободи і достоїнства кожної людини. Це моя мрія».

Жінка – на всіх професійних шляхах

«Ескріва усвідомлював рівність з повною ясністю, навіть у ті часи, коли європейські асоціації не очікували від жінок нічого більшого, окрім як усмішки чоловікам, гри на піаніно, ходи на вшпиньки та вивчення катехизму. Коли юнаком Хосемарія вивчав право в Університеті Сарагоси (1923-1927), вочевидь, в той час, не було жодної дівчини серед його однокурсників; і коли Бог показав йому, що слід прийняти жінок в Opus Dei в 1930 році, в Іспанії не існувало виборчого права для жінок, як і у Франції, Італії, Швейцарії, та багатьох інших країнах».

«Хосемарія Ескріва – продовжувала кажучи – намагався позбавити жінку другорядного місця, яке їй надавалось, і таким чином позитивно вплинути, в спосіб справедливіший і доречніший. Він бачив жінку на всіх професійних шляхах, на всіх перехрестях роботи, і не лише в межах хатньої роботи.

Засновник Справи очікував від жінок більш серйозного сприйняття свого професійного життя, а тому всіляко заохочував брати дещо більшу відповідальність і займати вакансії, які передбачають вищий рівень складності виконання: звісно, не для того, щоб «сяяти» особисто, але для того, щоб краще служити, щоб любити ще ефективніше».

Цінності, що властиві жінці

Бурграф пояснила, що Хосемарія Ескріва добре усвідомлював ті цінності, що є більш розвинутими у жінок. «Чоловіки і жінки, хоч і розділяють найважливіше – спільну людську субстанцію, мають інколи відмінну чуттєвість та потреби: сприймають світ по-різному, відчувають, планують, реагують в різний спосіб, і це помічає всяка людина-реаліст.

З огляду на це, Хосемарія стверджував, що жінка покликана внести в сім’ю, у громадське суспільство, в Церкву, щось характерне, властиве саме їй, і що лише вона здатна дарувати: свою делікатну ніжність, свою невтомну щедрість, любов до конкретного, винахідливість, здатність до інтуїтивного чуття... Ескріва заохочував жінок свідомо і рішуче відстоювати свою відмінність, приймати та розвивати власні таланти».

В оселі та поза нею

У зв’язку з домашніми справами, доповідачка пояснила, що: «Хосемарія був далеким від того, щоб радити, аби всі жінки повернулися до “приємного домашнього вогнища”. Але бажав, щоб всі люди мали можливість вільно і з певною легкістю виконувати те, що вважають за потрібне. В цьому сенсі, він навчав, що домашнє господарювання може допомогти розвивати, особливим чином, здатність вільно бути на місці для інших. Таким чином, ця праця, здавалося б, відносно монотонною, є таємним джерелом щастя та ефективності для всієї сім’ї».

Ютта Бурграф закінчила свою доповідь, відзначаючи, що святий Хосемарія «не ставив за мету дати нам конкретні рішення для конкретних проблем сьогодення. Тому, нам належить знайти ці рішення, для всіх епох, в яких ми живемо. Нам належить, сьогодні, докладати зусиль, для того, щоб визнати певну людську гідність в усьому світі, і щоб жінка, нарешті, перестала бути болючою темою. І для досягнення цього, нам необхідно заглибитися в дух цього реалістичного мрійника, мати на увазі його широке бачення, надихнутись його ентузіазмом та сміливістю».